Хвіст повітряного змія

Спостерігати, як вздовж звичних маршрутів замість ігрових салонів з"являються продуктові магазини.

Так. Саме про них. Тобто про те, що я не маю ні першого, ні другого.
Відсутність цих характерних для людських створінь рис змушує мене показувати недомальоване, зачитувати недописане і розповідати про заплановане.
А конфлікт полягає в тому, що половина намальованого за останні два місяці - це великі пастелі, які треба зазнімкувати... а фотіка немає :( А також у тому, що друга половина - це ілюстрації до моєї книжки прози - і здоровий глузд підказує мені притримати їх до пори, щоб було цікавіше...
А може, ну його? - спитала я в себе.

Покажу. Одну. Тільки одну. Тільки-тільки одну...

Сталося. У журналі "Артанія" за червень - перша публікація про мене як про... емм... художницю? :)

Півтора місяці тому. (Ну, може, комусь суто по-бабськи цікаво) :)


 
Це традиційне слобожанське вбрання нареченої.

( більше подробиць )

П'ятачок до скарбнички - два свіжопобачені оголошення. І, відповідно, дві задачки для знатоков :) Увага, умови задачок!

1) "Молодая семья из двух человек (без детей, зверей и вредных привычек) снимет..."
Питається: як і наскільки сильно наявність врєдних дєтєй, звірєй і прівичєк могла би вплинути на кількісний і якісний склад родини???

2) "СПИЛ
деревьев
КРОНИРОВАНИЕ"

Питається: та ти шо!??? і всім можна!???

 

***

відчути вагу свого тіла

раптом

як відчуваєш

бавовняний светр на плечах

разом з якими тягнеш

додому дощ -

уже давно – в третьому коліні який -

не злива

а спливає тихо

і напинаються дерева -

мережаним шатром

абрикоси на ниточках

яблучка на шворці

принесеш додому -

жінка питатиметься:

навіщо?

а ти їй – так треба, жінко!

стоятимеш, пригорнеш її навіть -

як у кіно

під дощем

коли

а вона – нічого -

рідна

що й нема

 

(7 травня 2009)

 

 

Эту книгу наотрез отказалось печатать большинство издательств Украины и России. Хотя, «НеEastWestная Украина» – «всего лишь» сборник современного украинского бомонда в культуре от нашего «аццкого критика» Игоря Бондаря-Терещенко (ИБТ). В книге представлены уморительные сатирические новеллы – вроде бы на документальной основе, но без каких-либо правил поведения, сменной политкорректной обуви и с обязательным вызовом родителей в школу злословия. Герои и персонажи отечественного истеблишмента, андеграунда и оппозиции собраны в плавильном котле ядовитой критики и кислотного сарказма: популярные поэты и писатели, художники и музыканты, культурологи и издатели, а также телеведущие. Скандал, эпатаж, разоблачения века и острое читательское наслаждение гарантируются!

 

 
У книгарнях її не знайдете. Продається виключно в електронному вигляді на Букленді

http://bookland.net.ua/book.php?id=52984

 

Це я нарешті зібралася щось зробити. Хто не в курсі - короткий екскурс в історію...

Коли ще звірі говорили, на почаку 2000-х, один розумний хлопець і прекрасний раздалбай на ім'я Сергій Паранько організувався, мобілізувався і зробив сайт "Точка літературного кипіння". Потім від справ відійшов і передав модерацію сайту в мої руки із благословінням: "Займайся, якщо тобі це треба..."

Свого часу модерацією також займалася  olha_klipkova 
А публікувалися і strongowski , і swalllage_kits ... і... і...

Потім Точка технічно впала і пролежала так близько року...

Наразі я, як той грузин на могилі жінки, савсєм адин. І вистачає мене тільки на те, щоб пару разів на місцяць відмодерувати поезію і прозу, яку викладають автори, і виставити якісь новини. Аналітика, персоналії та подібні рубрики не оновлювалися бозна скільки років і в мене до них руки не доходять.

Звісно ж, все це від початку робилося і зараз робиться за нуль гривень.
Тому звертаюся з пропозицією до всіх, хто хотів би себе спробувати у написанні статей на навкололітературну тематику - СПРОБУЙТЕ нарешті.
А також до всіх, кому релігія  ще дозволяє публікувати свої твори безкоштовно.

Живе сайт тут: http://www.tochka.org.ua/

***

колібрі повертається

до квітки

й довго розмовляє з нею

про новини польової науки

довго – що встигають

вирости й розпуститися

свіжі новини

які ще цідити й цідити

крізь вушко

у вушку – сонях

крутиться навсібіч

лущиться на половині

життя колібрі

а потім

а що потім

сказати б – нічого

колібрі дивиться

на скорописи трави

і підноситься

ближче

 

(26 квітня 2009)

Вчорашній день виявився напрочуд плідним. Один портрет пастеллю, яким похвастатись не можу з певних технічних причин, і дві чергові ілюстраційки до книги майбутнього... майбутньої книги...

#2




#3

Ігор Бондар-Терещенко. 
У задзеркаллі 1910 – 30-их років. – Київ: Темпора, 2009. – 528 с

Пропонована книга є цікавим, несподіваним поглядом на так званий
 «радянський» культурний процес 1910–1930-х років ХХ століття: крізь своєрідне
 «задзеркалля» офіційної епохи і зсередини – через листування, спогади, 
щоденникові нотатки та інші складові мікроісторії.

Зокрема, йдеться про взаємовідношення життя й мистецтва, влади
 й діячів культури, їх роль та місце в умовах радянської ідеології. 
Автор досліджує не «автобіографічний» міт про леґендарний 
період Розстріляного Відродження в Україні, а відтворює його «біографію»,
 яка складається з опису комунікативних дискурсів в ідеології 1920-30-х років
 (література, мистецтво, архітектура, побут, мода і т.п.), а також дешифруються
 семіотичні коди соціалізму.

Видання розраховане на широке коло читачів.

 

Останніми днями... (якщо бути точною, то вперше це трапилось у лютому) замість дурнуватих пісень, які міцно влипають у свідомість, фоново бубоню рядки-обривки віршів, щодня різні.
Сьогодні в плейлісті:

... і навіть страх росте у бік Європи...

...якогось зимового дня
фінок тут було більше, ніж снігу...

... так  ніхто не кохав...

Хто знаєт слова - подпєвайте! :)

Про що можна мріяти, коли чоловік іде на пошту з повідомленням, виписаним на ім"я "Ігор Бонд" ?

Вітання сюди :)
Хлопчики - наліво, дівчатка - направо.

Розпочинаю серію ілюстраційок до майбутньої, маю надію, книжки віршів.

# 1

Здавалося б - спиш собі. Сниш собі. Газет і нет-новин не читаєш і в телевізор не заглядаєш майже півроку... Хрін!
Цьогоніч приверзлося, що переховувала в хаті своєї бабусі Мішу Саакашвілі з малим сином.
А на ранок виявилося, шо їхня опозиція знову ярмаркує...

нда

Буду рада, якщо перепостите й завітаєте :)

Він клявся, що буде об'єктивним :)))

Повіримо? ;)

http://sumno.com/literature-review/plyamy-na-sonci-abo-2000-ni-v-harkovi-reloaded-or-/

Після того як багато хто в різні часи та епохи посилав мого любого лісом, він таки до того лісу дістався :) Звісно, не сам.

Його супроводжували в цьому чарівному лісі різномастні зайці...

 

...

  ... я його кохаю...
Хто ще не в курсі? Про нас

і про цю
 


книжку, яка так логічно з усим співпала... :)